Компанія "Аптека низьких цін" обслуговує понад 600 аптек роздрібного продажу медикаментів по всій Україні.
Компанія відкрита для експериментів, перша в Україні відкрила мережу роботизованих аптек "Копійка": напевно всі бачили, як робот дістає з полиць ліки. Хто створив чудо робота, що це означає для продажів і чи збережуться продавці в таких аптеках?
Як вибудовується інформаційна інфраструктура, що забезпечує безперебійну роботу понад 2000 кас. Що допомагає бути в тренді. Особливості організації ІТ-департаменту, і що допомагає ІТшнікам викладатися на всі 100.
І багато ще цікавого.
Рекомендовано дивитися всім, хто:
В інтерв'ю ви дізнаєтеся, багато цікавого!
0:17 - як вдалося побудувати найбільшу аптечну мережу в Україні;
0:37 - як організована технічна база і, як зараз це все працює;
1:47 - на чому побудовані системи компанії;
2:35 - яка централізація;
2:56 - новий рівень - автоматизована аптека;
3:17 - про проект роботизована аптека «Копійка»;
4:53 - хто готував обладнання і софт для створення робота;
5:18 - що з себе представляє робот;
6:00 - юридичні нюанси роботизованою видачі фарм-препаратів;
7:28 - як юридичні складності вирішуються при інтернет продажах;
8:15 - що закладено в софт? Правила зберігання, норми, розкладки, видачі;
9:24 - про логістику для великої роздрібної мережі. Новий підхід;
10:40 - постачальники - рішення задач правильної поставки і безперебійності;
11:28 - як побудований обмін інформацією з постачальниками;
12:22 - Роман Лучков (партнер БаДМ) про рішення для роботи з роздробом;
13:12 - спільний проект з БаДМ (ом), чого хотіли на вході, і яких результатів вже домоглися;
14:00 - як керівництво дивиться на об'єднання частини процесів з постачальниками;
14:26 - внутрішній аналіз, прийняття рішень і ступінь самостійного управління;
15:45 - корпоративне ERP;
16:20 - на скільки оптимально писати з нуля і самостійно, коли є готові рішення. У чому вигода;
18:15 - швидкість змін ринку і бізнесу;
19:07 - все про команду, управління проектами, інструментарії;
21:03 - про роль аналітиків. Хто пише ТЗ;
21:15 - атмосфера, в якій цікаво працювати розробникам;
22:21 - нові технології набагато ефективніше купити на стороні. У чому можуть бути проблеми;
24:36 - рішення, з документообігу;
25:50 - дослідження ринку рішень для документообігу, що вибрати і чому;
28:27 - Моріон - компанія, яка надає аналітику;
29:19 - з досвіду участі в проектах: вендор бачить одну цифру і йому важливо отримати аналітику від роздробу, тому що...;
30:16 - чи надаєте Моріон свої дані;
31:08 - перевіряли точність аналітики від Моріон;
31:29 - де відкривати роздрібні точки? Як приймаються такі рішення;
33:42 - технічно, як швидко відкривається нова точка? які складнощі;
35:26 - покупка, продаж даних. Робота з мобільними операторами. У яких випадках це цінно;
36:55 - особистий кар'єрний шлях;
38:25 - найцікавіший проект, який робили з командою. І найскладніша ситуація;
39:25 - наскільки постраждала і як підіймалися після вірусних атак. Що важливо передбачити;
42:26 - майбутній розвиток в інформаційних технологіях - перспективи на найближчі 5-10, що будете застосовувати;
44:59 - всы про нього говорять ... Але ніхто не пробував. Швидкість;
45:53 - швидкість змін диктує необхідність уходити від людського фактора;
46:53 - чи замінять технології людину.
Максим Зосим: Друзі, всім привіт! Ви на каналі Perceptron і сьогодні у нас в гостях Гончаренко Андрій. Андрій, здрастуйте!
Гончаренко Андрій: Доброго дня, Максим!
Максим Зосим: Коштом чого вдалося побудувати найбільшу аптечну мережу в Україні?
Гончаренко Андрій: Не буду оригінальним, просто повторю слова власників бізнесу - саме точне визначення: ми просто зробили свою роботу добре. Тобто не було спочатку метою побудувати..., стати номер 1. Ми просто робили і в якийсь момент ми просто стали першими.
Максим Зосим: Добре. У нас більш технічні питання, так, тобто коштом... чому бізнес такого домігся - це одне питання. Технічно як вийшло, як зараз це все працює?
Гончаренко Андрій: Технічно - ми прийняли спочатку стратегію про те, що це наш продукт. Наш продукт - це бренд «Аптека Низьких Цін» і все що всередині це теж наші продукти. У нас немає аутсорсингу - все було зроблено самостійно: свій штат, свої розробники, свій саппорта. Чому самі? Чому не пішли в аутсорсинг? - ми, скажімо так, в рамках того що бізнес, ринок сильно змінюється, ми домоглися успіхів тому що ми не статичні. Ми досить багато експериментуємо з форматами, з брендами, з обслуговуванням. Свій колектив досить швидко це реалізує, впроваджує, використовує. Тому технічно сказати, що ми зробили найбільш грамотне рішення - ми не можемо. Я не хочу хвалитися. Але на сьогоднішній момент, понад 2000 кас зараз обслуговує покупців, працюють.
Максим Зосим: На чому все це зроблено?
Гончаренко Андрій: Ми не брали 1С, ми не брали якісь готові системи. Все зроблено своїми силами. Починалося це 17 років тому. Були розробки на Delphi. Досить часто, у багатьох це буде скепсис, про те чому? як? це не сучасно, це не модно - але воно працює. Воно працює, воно має право на життя. Так, інші підсистеми ми вже робили на... іншими рішеннями, і BI системи є у нас і є багато рішень Web. Але ось касові місця, аптеки всі наші (600+ аптек) - це все Delphi і набір різноманітних СУБД: і Firebird, і CACHE.
Максим Зосим: І є якась централізація?
Гончаренко Андрій: Так. Тобто у нас група осіб, група компаній яка працює під брендами «Аптека Низьких Цін», «Благодія», «Копійка» і центральне управління куди це все зводитися, де це все обробляється, аналізується, управляється, розподіляється і т.д.
Максим Зосим: Бачив ролик в інтернеті з приводу автоматизованої аптеки.
Ролік: Аптека «Копійка» - це не просто аптека. Це система управління нового рівня. В аптеці «Копійка» автоматизований не тільки процес покупки, але і всі основні процеси в цілому. Робот-помічник дозволяє фармацевту робити більшу кількість операцій ніж у звичайній аптеці.
Максим Зосим: Розкажіть трішки про цей проект. Наскільки він злетів або працює на наш час?
Гончаренко Андрій: Дивіться, ми... ну скажімо так: де ми були 20 років тому, так? Що таке аптеки? Ти заходиш і є якісь... касова зона, закрите спілкування, вирізані віконця, первостольник, провізор - той, хто продає, той хто консультує з вами спілкується. Усе. На цьому все закінчувалося. Формат, який у нас - це світлий, яскравий формат. Аптека Низьких Цін - в таких хороших, яскравих, соковитих фарбах. Другий бренд, який ми запустили - це була Аптека «Копійка». По-перше - це open-space. Це світлі тони, яскраве приміщення і там ми вперше застосували диспенсер або робот, який допомагає первостольник продавати, розкладати, містити, видавати товар. Що собі уявляє - це механізоване місце, в якому шафа така, грубо кажучи, в якій лежать медикаменти, і він доставляє до місця видачі, щоб врешті-решт видати покупцеві.
Коли ми це впровадили - перший такий робот, так, були смішні моменти. Приходили батьки з дітьми, дитина стояла і говорила: ой, ой, ой, а можна він ще раз там проїде привезе цю таблетку? Ну це смішно насправді, а якщо брати до реальності - швидкість доставлення буквально секунда, коли можна привезти товар, це порядок, це місце зберігання, яке досить економить простір, збільшує швидкість обробки.
Максим Зосим: І все це, наскільки я знаю, це не чиєсь готове обладнання.
Гончаренко Андрій: Ні, це повністю наш проект, нашої компанії. Це виробництво, це софт, це підтримка. В принципі, в інтернеті є сайт pharmobot.biz на якому є реклама, де все це описано з картинками, з відео.
Максим Зосим: Як це проектувалося? І на чому це написано з точки зору мов програмування?
Гончаренко Андрій: Власне кажучи, робот із себе представляє - це механічна частина. Тобто це двигуни, направні, моторчики, дуже багато всього. А всередині - це набір мікропроцесорної техніки, мікроконтролерів, які забезпечують управління всіма двигунами, усіма процесорами, які виникають. Тобто з точки зору покупця - це передня стінка, де відбувається видача медикаментів. З точки зору логістики аптеки - задня стінка, де проводитися завантаження медикаментів, де точно також медикаменти складаються, робот це все розвозить по всім цим осередкам.
Максим Зосим: Є юридичні нюанси з приводу роботизованою видачею фармпрепаратів, в тому числі це стосується інтернет продажу.
Гончаренко Андрій: Фармацевтика, так, має деякі обмеження. Це не звичайні продуктові марки, де можна зайти взяти хліб, взяти ковбасу і так далі. Всі товари медичного призначення, саме медичного призначення, (я не кажу про памперси, тонометри, так далі) їх в руки покупцеві повинна віддати людина з певною освітою - «не займайтесь самолікування», так? ☺ Тому не можна щоб покупець забрав це все сам. У зв'язку з цим є обмеження про те, що навіть при тому що робот це все зібрав, відвіз в місця вивантаження, все одно повинен первостольник, провізор віддати це в руки людині, щоб переглянути обов'язково відповідність того, що людина замовила. Що стосується інтернет торгівлі - на сьогодні законодавством України заборонений інтернет продаж медикаментів. Приймання оплати медикаментів теж має подвійну думку, дві сторони. Приймати оплату теж на це дивиться дуже досить з часткою обмежень банківських вимог про те, що навіть прийняття оплати за медикаменти це вже достатнє порушення. В принципі, продажем медикаментів, відпуск в руки покупцеві повинні бути в спеціальних закладах, тобто в аптеках.
Максим Зосим: Як це вирішується? Тобто все-таки ж є, власне кажучи, інтернет продажі.
Гончаренко Андрей: Є інтернет продажі. Досить багато сервісів, коли це привозять в руки покупця. Ну насправді це такий ... знайшли нішу, де можна не порушувати закон. Це через фірми посередники, які роблять довіреність на отримання медикаментів. Тобто приватна особа довіряє приватній особі про те, щоб він з'їздив в аптеку і купив медикаменти. Ми не намагаємося, не думали йти в це, тому що все-таки правила зберігання медикаментів, правило відпуску медикаментів - це досить жорсткі обмеження тому медикаменти повинні відпускатися фахівцем, повинні відпускатися фахівцем в спеціалізованому…
Максим Зосим: Все це, до речі, закладено в софт? Правила зберігання. Все це знайшло відображення в софті, який ви самі розробили?
Гончаренко Андрій: Так, так. Є, ну скажімо так, фронт, є бек, є, скажімо так, логістика де що лежить, є розподіл в аптеці всередині товар зберігатися. Зберігатися по зонах, аналізується. Тобто ми де більше, де менше робимо аналіз що має лежати ближче, що лежати повинно далі. Ну так же само робот, так - це товари які видаються частіше, швидше і знову-таки треба розуміти, про те, що в якомусь ... з якою швидкістю їх треба видавати. Тому що, якщо він буде постійно порожній, то сенсу роботи його не буде. Тому завжди йде аналіз, про те, що: що, якими нормами, з якою швидкістю видається, і що має лежати на своєму. Десь ... ну з холодильниками тут зрозуміло, про те, що якщо є холодильник - то воно повинно лежати в холодильнику плюс певне правило викладання, зберігання, про те, що в холодильнику в такому залі, зрозуміло, що вода допустимо мінеральна повинна стояти тільки там і ніяк інакше.
Максим Зосим: Розкажіть про логістику трошки. Така велика роздрібна мережа повинна мати досить складну архітектуру.
Гончаренко Андрій: Я починав працювати в фармацевтиці з опту і так у нас була логістика, були оптові склади (до п'яти складів по Україні). Потім ми трошки було переформатовано свій рітейл. Питання логістики ми, сьогодні, поклали на плечі продавця. Тобто ми працюємо, у нас немає складів, скажімо так - нам все доставляє постачальник. І ми питання логістики зробили питаннями постачальника. Наскільки правильно, не правильно. Тобто не можна сказати, що ми працюємо просто абсолютно з коліс. У нас цільове доставлення. Тобто немає свого розподільного центру - це дозволило скоротити якісь витрати. Завжди у монети є дві сторони. З одного боку - робота коштом постачальника, коли нам все доставляється в аптеки. З іншого боку про те, що тримати якийсь свій запас. Але тримати свій запас теж там... не зрозуміло, так. Медикаменти... ніколи не можна зрозуміти точне їх споживання, і вони мають термін придатності.
Максим Зосим: Так, стоп. Ще раз. У вас же не один постачальник?
Гончаренко Андрій: Так.
Максим Зосим: А як, крізь всіх постачальників, вирішується завдання правильної поставки, безперебійності?
Гончаренко Андрей: Система розрахунку замовлення, тобто у нас все аптеки, так, аналізуємо потреба кожної аптеки. Все зводитися, централізовано, обробляється і на постачальників видається замовлення забезпечити доставку на ту чи іншу торгову точку. При цьому відстежуватися якийсь збій, не привезли, відмова, немає, ще щось - товар перезамолюється. Логістика тут на рівні замовлень. Ми... саме перевезень між аптеками у нас немає. Товар до конкретної точки доставляється.
Максим Зосим: На інформаційному рівні, як це відбувається? Тобто є портал, з яким ви працюєте з постачальниками? Це просто менеджери, які телефонують, замовляють? Це електронна пошта?
Гончаренко Андрій: Ви знаєте, є і електронна пошта, є і В2В рішення і в цьому році нарешті, скажімо так, фармацевтика досить, з точки уявлення дистриб'юторів досить вузька - два найбільших дистриб'ютори БаДМ і Оптима роблять практично 80% всього обороту по Україні. Тому, та кількість рішень, які присутні на ринку досить обмежені. В цьому році з БаДМ ми стартанули В2В рішення обміну даними, будемо їх розширювати.
Максим Зосим: Які сервіси? Ми розмовляли з Романом Лучковим з цього питання і власне кажучи, він говорив про те, що ряд роздробу вимагає від них якісь рішення.
Роман Лучков: Ми працюємо так само вниз з мережами, з окремими аптеками і так далі. А клієнтів, споживачів в області рітейлу від 5 до 7 тисяч в різний час. Якщо говорити про технологічність - ми маємо практично необмежені можливості з точки зору, саме, готовності надавати. Питання запиту, який диктується нам: потрібно автоматичний режим - окей, потрібен API - окей, потрібен сервіс - окей, потрібна інтеграція з якимись брендованими системами - точно також, на виконання.
Максим Зосим: Я так розумію, це одне з них, так? Тобто у вас виходить частково наскрізний процес в одному інформаційному полі?
Гончаренко Андрій: Так. Цей проект вже досить багато часу. Коли ми почали рухатися з БаДМ (ом) ми хочемо прискорити процес обміну інформацією, піти від операторів, піти від телефонних дзвінків, піти від всяких файлів, які пересилаються електронною поштою незрозуміло де вони по пів дня гуляють. Тобто з точки зору БаДМ (а) ця розробка EDI провайдера, а з точки зору нас - нашу логістику замовлень, відмов і так далі - вкладання в їх канал. Власне кажучи, якісь у нас вже перші результати є - це підвищує швидкість обробки і скажемо так, зменшує кількість людської праці, кількість помилок людських.
Максим Зосим: Як керівництво дивиться на такі рішення? По суті частина бізнес-процесів, причому досить важливих, для великого рітейлу переноситися на майданчик постачальника.
Гончаренко Андрей: Ні. Ми не переносимо на майданчик постачальника нічого. Тобто є конкретне замовлення, ми з постачальником краще комунікуємо, але рішення завжди залишаються за нами.
Максим Зосим: Всередині?
Гончаренко Андрій: Так, тобто у нас є аналіз. Тобто, ну що від постачальників треба? Від постачальників треба покриття нашого попиту. І нам важливо про те, що швидко зрозуміти чи є у постачальника цей товар і наскільки він швидко доставить - все. Тобто логістика того, від кого ми будемо брати і в яких кількостях це лежить на нас. І я знаю, що в Європі є таке, що дистриб'ютори самі пропонують сервіс для аптек про те, що ми робимо вам повну наявність. Ходять торгові представники, які просто дивляться наявність, повноту, викладку і самі роблять дозамовлення. Аптека в цьому плані являє собою просто як торгова ... місце, де просто продається. Дистриб'ютор наповнює - аптека просто продає. Є роздрібна ліцензія, касовий апарат, консультант і все. Ми не пішли таким шляхом, ми самі управляємо асортиментом. Так, є звичайно домовленості з партнерами, про те, що, припустимо, в косметиці повинна бути повна викладка. Представники компанії ходять перевіряють і говорять про те, що в цьому викладенні не вистачає того товару, тому що це новий товар, новий розвиток. Але в основному ми самі працюємо зі своїм асортиментом.
Максим Зосим: Корпоративне ERP.
Гончаренко Андрій: Своє рішення, знову-таки. Ми починали як одна компанія. Тепер це група компаній. Намагалися використовувати, ну пробували використовувати інші рішення стандартні, так, але власне кажучи прийшли до того що ми змінюємося, постійно пробуємо щось нове і все рішення, вся бізнес-логіка, управлінський облік - це своя внутрішня розробка. Тобто ми... IT співпрацює з напрямками з різними, йдуть завдання, ми це обговорюємо разом, реалізуємо, віддаємо і продовжуємо далі.
Максим Зосим: На скільки це оптимально? Тобто все ж вендори заявляють у нас там ось це, ось це, ось це готове. Ось це є. На скільки оптимально писати це все з нуля і самостійно.
Гончаренко Андрій: Ви знаєте, досить стара суперечка: що краще купити коробкове рішення або мати свій колектив. З точки зору бізнесу, прекрасно розумію ризики свого колективу - а раптом вони підуть, так? З точки зору коробок, на мій досвід, коробочки рішення ніколи не покриє потреб. Коробкове рішення має досить сильні обмеження, які були там закладені. Коробкове рішення за собою потягне аутсорсера, який теж може піти. І ще один момент - інсорс, аутсорс. Власне кажучи, якщо є процес, який повторюється і який можна описати якимись точними показниками, характеристиками - то так, це можна віддавати на аутсорс, висуваючи якісь вимоги про те, що воно повинно працювати ось так, в таких-то параметрах і оцінюється за такими-то результатами. З точки зору проектів - то що робиться разово тут потрібно, на мій звичайно погляд, свій колектив, який розуміє, що робить. Є завжди складність постановки завдання. Ми звикли ... коли я вчився в інституті, початок 90-х, у нас ТЗ - це по стандартах, по ДЕСТам, це досить монументальний документ, який там пишеться рік, два роки і потім швиденько робиться. Зараз ось... я досить довгий час був прихильником: дайте хороше ТЗ - я вам реалізую. Зараз ми приходимо до того, що швидкість змін не дозволяє писати ці талмуди. Вже не встигається.
Максим Зосим: Швидкість змін в бізнесі?
Гончаренко Андрій: Ринку.
Максим Зосим: Ринку.
Гончаренко Андрій: Не бізнесу. Бізнес може бути і застиг би в якихось ... в одному часі, дуже добре вкласти при курсі 5, а деякі при курсі 8, а при курсі 2 взагалі було чудово. Я 1996 рік пам'ятаю - це був прекрасний час. Але зараз є ритми і той, хто, навіть на пів відсотка поміняє свою логістику, збільшить свою маржинальність - він буде у виграші. Зараз потрібно швидко робити. Тому ТЗ, технічне завдання - вже не смішно, коли це говорять «точка зору». Тому свій колектив дозволяє це швидше міняти. Це свої люди, які розуміють тонкощі процесів і які можуть їх коригувати у міру розвитку.
Максим Зосим: Розкажіть трохи про саму команду. Тобто розмір команди, як керуєте проектами, що це з точки зору інструментарію - це Jira, там Trello, це ... тобто які інструменти використовує команда і з чого ця команда складається з підрозділів і кількість.
Гончаренко Андрій: Команда IT-шників - це 50 осіб. В яких три напрямки - це розробники, це відділ напрямки тех. підтримки і це системні адміністратори. У нас, повторюся немає ніякого аутсорс. Тобто всі наші 600 об'єктів ми обслуговуємо: починаючи з обладнання - закінчуючи програмним забезпеченням. Розробка ПО - теж є напрям. Це роздріб, це внутрішнє ERP, це теж сайти наші якісь, зовнішні, внутрішні. Управління розробниками, їх у нас 11 чоловік, це короткі якісь ітерації, це мітинги такі. Тобто це якісь маленькі точки, до яких ми виходимо, реалізуємо і дивимося напрямок далі. Тому що ми запускаємо іноді деякі речі, так, ось уже роботів запитували - на момент того, коли стартували перші, ми не знали, як воно вийде. Тобто опрацьовувати всі можливості як він повинен їздити, як він повинен видавати, скільки повинно бути місця видачі - ми не розуміли. Коли ми запускали перше місце самообслуговування, ми першими в Україні в аптечному бізнесі, напевно, навіть на сьогоднішній момент поки єдині - не бачив нікого інших, зробили місце самообслуговування, де в аптеці на планшеті покупець може замовити товар, підійти, оплатити його і йому цей товар винесуть. Ми не знали, як це робити. Ми експериментували на місці. Ми дивилися як ходять покупці, як вони цим користуються. Тому це маленькі якісь короткочасні точки - рішення далі того що ми отримали.
Максим Зосим: В команді не почув аналітиків. Вони є, немає? Хто пише ТЗ, хто від бізнесу ці вимоги забирає?
Гончаренко Андрій: Ну… Ви знаєте ... немає аналітиків, так.
Максим Зосим: Тобто безпосередньо розробник забирає це…
Гончаренко Андрій: Так, вийшло пояснити бізнесу і вийшло зробити таку атмосферу, в якій немає великої плинності. Дуже багато співробітників які працюють близько 10 років, а то і більше. Їм це цікаво, їм це подобається, подобається працювати, їм подобається дивитися на результати своєї праці. Я за освітою теж програміст. Краща оцінка - подивитися, як воно працює. Коли ти щось зробив, воно десь там, куди-то віддав - це одне. А коли це твоє рішення моментально встає на такому покритті - це задоволення. Тому у мене виходить сьогоднішній момент - це те що топові розробники, вони можна сказати що вони навіть консультанти. Вони наскільки добре знають внутрішні бізнес-процеси, їх відслідковують, про те, що ... вони живуть цим, живуть бізнес-процесами. А передаючи свої вже якісь там... іншим розробникам завдання менше. Тобто окремого аналітика немає, але це справа часу - буде.
Максим Зосим: Ця модель не завжди добре лягає, з точки зору сучасних технологій. Завтра... я поясню що мається на увазі. Завтра керівники десь почують: ой, нейромережі там аналізують і показують чогось, а нумо зробімо. Це ж набагато ефективніше купити на стороні, ніж намагатися виростити всередині.
Гончаренко Андрій: Немає однозначної відповіді. У нейромережі, в моделюванні ми однозначно підемо. Скажімо так - ми вже пішли. Є якісь результати. Хоча результати принесли ... дали більше питань ніж відповідей. Тобто аналізуючи якісь дані, ми зрозуміли про те, що ми навіть не готові їх аналізувати бо їх виявилося набагато більше, ніж ми самі для себе очікували. Запрошувати сторонніх людей, робота з аутсорсерами - так, вона однозначно буде. Використовувати чужу експертизу, яку напрацювали ... дуже багато досвіду - так ми будемо. Питання до того, що дуже важко знайти людину, яка знає що тобі пропонувати і знає твою специфіку. Дуже прекрасна фраза «натягнути сову на глобус» ☺ Дуже часто компанія приходить, так, з хорошими рішеннями, досить потужними, але вони не розуміють специфіки, не можуть її просунути. Тобто, так, класне рішення, але питання «а що воно нам дасть?», Вони кажуть «ну у вас буде це рішення». Питання: навіщо?
Що стосується Data Science - це Data Science, це наука. Тобто для кожного досвіду, напевно, для кожного сектора економіки, це різні речі. Те, що буде працювати в продуктовому рітейлі - воно не буде працювати в фарм-рітейл. Те, що буде працювати в заводській логістиці, у виробництві - воно ... це не роздріб. Те, що продуктовий рітейл - це якісь ланцюжки поставок, постійне поповнення товарних запасів. За фарм-рітейл - це кожен день аналіз цін, аналіз можливостей. Ми не статичні. Ми постійно думаємо де взяти, скільки взяти, навіщо нам це взяти. Коли аутсорсери нарешті отримають цю експертизу, навчаться чути, пропонувати - так, вони увійдуть на цей ринок і буду робити правильні рішення.
Максим Зосим: На останньому Seo Jazz (е) Ви захищали якесь рішення, я зараз не згадаю назву, виступала людина з аутсорсингу з приводу документообігу.
Гончаренко Андрій: З приводу документів - це жах. Це люди, які один на одного штовхають. Це бюрократія в повному масштабі. Повинні бути жорсткі системи, де повинні бути прописані чітко маршрути, де повинні бути прописані чітко рухи, там, де людина може зробити помилку - він її зробить. Ось система такого класу показує принаймні людини-проблему або роль-проблему, де все зосереджено.
Ну електронний документообіг - це модно. Все про нього говорять. У наших, звичайно реаліях, це звичайно - комп'ютер поруч папірці, на яких це все розписано, тому що папірчик - це добре, а тут є підпис. Насправді потік документації, потік документів, потік інформації - його потрібно обробляти. Електронний документообіг - це не те що ми якийсь файлик перенесли в комп'ютер і все, працюємо просто з цим файлик. Ні, це робота з контентом. Скільки цей шлях у нас зайняв? .. десь півтора роки мого дослідження ринку, які рішення є, навіщо ... Навіщо вони? Тобто що вони дають ?
Максим Зосим: А можете дати коротенько характеристику ось по цьому дослідженню? Які продукти подивилися і які такі висновки в декількох словах.
Гончаренко Андрій: Багато не знайшлося. Власне кажучи, є 1С: Документообіг, є DIRECTUM, є ECM, є українські розробки, є маса рішень на SharePoint. Насправді чомусь нішових українських продуктів виявилося небагато. Чомусь дуже багато хороших продуктів, на жаль, на жаль, скажу - це Російська Федерація з великою кількістю впроваджень, з великим функціоналом. Наші українські компанії чомусь так не сильно розвивалися в цей бік. Багато розробників на SharePoint (е). Все те що дивився - так є хороші рішення, але це розробка. Тобто коробкового рішення немає. Перше - я шукав софт. Через півроку я зрозуміла треба шукати не софт, треба шукати рішення. Рішення - це інтегратор, який буде це робити. Тобто в інтегратора повинна бути якась експертиза. У інтегратора повинен бути ресурс і бажання це робити. Люди, які сидять і чекають що до них звернуться. Ось вони чекають саме того ТЗ, ми по ТЗ зробимо, ми не хочемо нічого винаходити, ми не хочемо за вас нічого вирішувати. Ну це правильно насправді. Але з іншого боку - вони займають пасивну позицію. Тобто тих, кого я, як Ви сказали, рекламував мені сподобалося їхнє ставлення. Тобто хлопці не статичні. Хлопці пропонували різні варіанти розвитку. Тобто як компанії вони нам показували: можна зробити так, можна зробити так. Показували про те ... як це можна зробити - просто ділилися, що ось ці речі потрібно зробити так. Тобто ми однозначно почнемо проект електронного документообігу. З ними у нас на якомусь етапі є домовленість про те, що ми будемо працювати далі. Але для того, щоб цей продукт, продукт, я маю на увазі, - електронний документообіг у нас в компанії стартував, треба міняти свої внутрішні процеси. Перекласти один в один - це буде не ефективно. Людина зараз клацає в одній програмі, друкує папірці. Завтра він буде клацати в іншій програмі і друкувати точно такі ж папірці. Тут треба зміна деяких внутрішніх політик, регламент про: як сприймати інформацію, як з нею працювати. Тому потрібні внутрішні зміни. Для того щоб будь-яке нове рішення зробити, треба помінятися зсередини, інакше це буде шлях в нікуди. Просто заміна софта і мільйони гривень.
Максим Зосим: Моріон - компанія, яка надає аналітику. При цьому вона свого роздробу, на скільки я знаю, не має. Ви найбільша мережа. Ви таку аналітику надаєте?
Гончаренко Андрій: Моріон робить інформацію, Ви правильно сказали, по всьому ринку. Не тільки це рітейл, це і дистрибуція і все. Так, вони збирають інформацію з відкритих джерел, вони працюють з мережами, з дистрибуцією для того, щоб отримати цю інформацію, працювати і видати якісь результати. Ми інформації не надаємо ринку як такому. Тобто якісь дослідження маркетингові - так, для якихось вендорів, що найменше, вендор через дистрибуцію нам продає, і він бачить обороти, він бачить на скільки його товар ходовий, наскільки він затребуваний.
Максим Зосим: Я трошки перерву, тому що брали участь в цих проектах і знаємо. Вендор насправді бачить одну цифру. У нього на дистриб'ютора іде, умовно кажучи, пакет препаратів, але він не бачить в яких саме точках вони у нього поширюються. Тому що вендор йому цю інформацію не надає. Ця інформація є лише у роздрібних мереж. Відповідно, ось це цінність для нього вона в ваших руках зараз.
Гончаренко Андрій: Власне кажучи, це знову-таки маркетингові умови, маркетингові домовленості. Тобто…. не можу говорити, з певних причин. Ну так, така інформація надається для кращого розуміння, для кращого управління асортиментом, для кращого забезпечення торговельної точки. Це домовленість вендор, дистрибуція, роздріб. Отримання якоїсь інформації і зворотний зв'язок.
Максим Зосим: Вендори Моріон приходять до вас, як до джерела таких даних?
Гончаренко Андрій: Моріон - так. Вони живуть, скажімо так, на інформаційних потоках, на інформації. У них свого роздробу немає, але у них є рішення для роздробу. У них є багато інших програмних комплексів для, як раз ось - аналізу інформації куди вони її скидають, де можна оцінити ринок, де можна оцінити і вендора і торгову точку. Якусь інформацію ми їм надаємо, якусь - ні. Ну це внутрішні домовленості: що ми беремо у них, що ми даємо їм. Насправді я, наскільки знаю, на скільки розумію, зовсім не всі повністю дають інформацію в Моріон. Тобто частина інформації вони розраховують, проводячи якийсь аналіз того що отримали.
Максим Зосим: Тобто беручи середню і вважаючи, що там вийти
Гончаренко Андрій: Ну не середню. Так, точно, однозначно не середня. Ми просто порівнювали їх аналітику, як вони дотягують. Тобто, так, там розрахунки, на які можна спиратися.
Максим Зосим: Сходиться?
Гончаренко Андрій: Здебільшого - так. Тобто для того щоб мати розуміння ринку і векторів - так, сходитися. В деталях, звичайно, це.
Максим Зосим: Велика роздрібна мережа завжди ставить перед собою завдання - де відкриватися. Розкажіть ось цю частину. Як приймаються такі рішення? Тому що в деяких місцях, ось просто як обиватель, іноді стикаєшся з тим що ваші ж три аптеки, умовно кажучи, перебувають на відстані 100 метрів. Чому так виходить?
Гончаренко Андрій: Є у нас в компанії, є відділ розвитку, який займається пошуком приміщень. Пошуком приміщень по всій території України. Тобто у нас немає якихось там обмежень: ми в цьому місті хочемо, в цьому місті не хочемо. У нас понад 100 населених пунктів, ми розвиваємося. Пошук приміщення, ну це ... знаєте - це лотерейно. Ось якби ми будували приміщення - ми могли б вибирати локацію, ми хочемо тут побудуватися. А пошук - це зараз є в оренді, завтра в оренді немає. Є якісь потоки, на які ми можемо зараз орієнтуватися - це от саме ... ну це все досить може бути не довгостроково. Сьогодні є потік, завтра цю вулицю перекрили, там потоку немає. Тому це, на сьогоднішній момент, більше робота людей, які за місцем аналізують, надають інформацію і далі вже це у нас в компанії аналізується і приймається рішення відкрити, не відкрити. На рахунок питання перехрестя з трьома аптеками, ну насправді є такі локації, де аптек там і 10 може бути на перехресті і 15. Питання трафіку і питання скільки там ... не знаю, як правильно сказати, так?.. начебто аптеки повинні нести здоров'я, а ми зараз говоримо про гроші, так, тобто про бізнес. І кажучи про наші аптеки, кажучи про наш бізнес - дуже... скажімо так, я розумію, що ми живемо в такому якомусь... в подвійних стандартах. З одного боку - кажу: не хворійте, не приходьте до нас. З іншого боку - це наш бізнес.
Але все одно повернуся до питання перехресть - це є трафік, це є потік людей, які в цій локації де ми перетинаємося по дорозі на роботу, але більшу частину - це по дорозі з роботи, де нам зручніше це придбати, взяти і поїхати додому. На жаль, ми хворіємо. Тому в таких локаціях, трафік перевищує можливості існуючої інфраструктури і там відкриваються спокійно аптеки .
Максим Зосим: Як швидко відкривається інформація... ну тобто з точки зору... технічної, як швидко відкривається нова точка у вас?
Гончаренко Андрій: Два дня. Ну скажімо так... тобто ми все поставимо обладнання... Програмне забезпечення ми розставляємо взагалі швидко. Тобто це не питання. Побудувати якусь маленьку карусель, поставити обладнання, тобто на все про все - два дні. Тут більше проблеми підвести інтернет. Ми ... так, такий ХХІ століття, так. 3G, 4G, там ми говоримо про 5G, а проблема «остання миля» - це проблема останньої милі. Наш формат приміщень, який ми використовуємо: це окремо розташовані будинки, це перші поверхи. Стикаємося часто з проблемою в тому, щоб туди підвести зв'язок, іноді мало реально. Всіх, хто має право копати під землею, проводити комунікації - це Укртелеком. Там вартість така, що простіше аптеку не відкривати. Прокопати десь там 100 метрів і прокласти під землею кабель - це вартістю можуть бути сотні тисяч. Бізнес ніколи не окупитися. Плюс проблема, яку ось, останні три роки гостро стоїть - той військовий стан, в якому ми знаходимося ... вирізання кабелю - це дуже велика проблема. Постійно вирізують. Цілодобово десь щось вирізається. Спочатку починали з міді, тепер псують оптику - хочуть перевірити її, що там всередині. Ножем розкрили - оптика. Ну не вирізаємо, але оптика пошкоджена. Тому розгорнути інфраструктуру недовго. А ось забезпечити її - це набагато складніше.
Максим Зосим: Повернемося до покупки, продажу даних. З точки зору тих даних для прийняття рішення - чи працюєте з мобільними операторами? Які дані можуть запропонувати вам?
Гончаренко Андрій: Ні, не працюємо. Власне кажучи, є пропозиції на ринку з якихось зон покриття, людському трафіку. Дивилися, бачили, цікавилися - але…
Максим Зосим: Яких операторів?
Гончаренко Андрій: А у нас власне кажучи, в Україні, два оператори, так??
Максим Зосим: Ну… ☺
Гончаренко Андрей: МТС и Київстар, да? Ну Лайф ведуть агресивну політику і хочуть досить сильно посунути Київстар із МТС (ом). Це стосується, що тарифів, що комунікацій і як вони намагаються собі забрати, ну не назад, а все-таки забрати собі частку. Але насправді, основний потік - це МТС і Київстар. І всі дані, які так чи інакше надані побудовані коштом їх вибірок, їх покриття. Ну, а трафік власне кажучи, купувати схему того що в цій локації багато людей - це зрозуміло, що біля метро завжди дуже багато людей, так? На базарі і на ринку дуже багато людей. Не та цільова ніша. Аналіз людини, який заходить в салон BMW, в ювелірний салон і аналіз похилого віку, який до нас приходить - трошки відрізняється. Не можна все змішувати.
Максим Зосим: Андрій, скільки Ви всередині компанії знаходитеся і ... тобто з чого весь ось цей шлях був пройдений?
Гончаренко Андрій: Перебуваю 17 років. Шлях, з чого? З оголошення на сайті працевлаштування. Просто по оголошенню, просто прийшов, просто в один день залишився. Скажімо так, людина, яка звільнявся, і я залишився один. Ось так прийшов відразу, мені сказали - ось тобі фронт робіт, ось є працюючий якийсь бізнес, ну це все ще до рітейлу глибоко, будь ласка, вперед за орденами. 17 років пролетіли як один день. Що згадати ... ніколи не було просто. Так що б посидіти, погуляти - не було часу. Озираючись на те, що я, розуміючи - ми номер один, про нас говорять, про те, що ми всюди, нас піарять, ругарять, лають, звинувачують, сперечаються. При тому що результат видно, так, це найбільше таке відчуття гордості, про те, що результат роботи команди, команди не тільки ІТ-шників - команди всієї компанії, але ІТ-шники, власне кажучи ... я ... дякую їм за таку працю! Завжди мене підтримують. Ми проходили різні часи: важкі, легкі, але тим не менше це все якимось чином все працює.
Максим Зосим: Найцікавіший проект, який за цей час Ви робили з командою. І найскладніша ситуація.
Гончаренко Андрій: Так, взагалі, напевно, всі цікаві проекти. Той же самий робот, який єдиний в Україні. Який в 200 аптеках встановлен. Сайт, який ми зробили. Я знаю до нього купа нарікань, але ми практично першими прийшли в цей сектор і красиво стрельнув. У минулому році вірус «Petya» - це був цікавий проект. Виявився досить позаштатною ситуацією. Я не хочу сказати, що у нас були масові пошкодження, масова втрата інформації, але удар був по ринку, по сектору всьому. Це і банки постраждали, це і виробництво, і партнери наші, ну скажімо так, в тій чи іншій мірі і цікаво було ... Складно цікаво це все пережити, це все вирішити. Тут вирішували люди. Люди їх вміння і їх бажання.
Максим Зосим: Наскільки постраждала мережа і як це піднімалося? Я так розумію, що треба було фізична присутність там.
Гончаренко Андрій: Роздріб наш не постраждала взагалі. Тобто жодна аптека від Петі не постраждала. Ми не закривалися, жодне IT-шное підрозділ не було закрито, ми все пропрацювали. Ну M.E.Doc, про M.E.Doc таке неоднозначне враження, але насправді я не хочу звинувачувати M.E.Doc. Навіть більше скажу, з колегами, з партнерами ми після всіх цих подій обговорювали майбутнє ринку електронного документообігу. Я навіть знаю, Роман Лучков навіть підтвердить, буде скоро про те, що буде M.E.Doc жити далі чи ні. Власне кажучи, на сьогодні, альтернативи як такої немає. M.E.Doc живе, M.E.Doc розвивається, у нього досить велике покриття. Тобто не M.E.Doc винен в подіях, а саме такий ланцюжок грамотно проведена. Так, якісь елементи у нас постраждали: периферійні системи. Втрати інформації особливої не було. А який урок я виніс з цього? - в рамках того, що відбувається, в рамках збільшення кількості атак «Petya» - це масштабно - так. Але власне кажучи, по Україні, ну Україна ж вижила, так? Тобто у нас не було там, скажімо так, взяття штурмів банкоматів, відділень банків, там якогось ... роздробу, вигрібання все з полиць. Ви, напевно, пам'ятаєте, коли у нас Приватбанк закривався, коли його говорили збанкрутували і у нас банкомати порожні, заправки порожні. Ось «Petya» було насправді набагато гірше. Тому що тут і Приватбанк, і інші банки могли постраждати, і деякі постраждали. Фотографії супермаркетів, які не працювали. Ніхто нікуди не кинувся. Наш народ вже настільки до цього звик, що щось трапилося ми повинні йти далі. Урок, який я виніс - це те що захиститися від усього не вийти, тому що буде щось нове. Можна зменшити ризики. Швидкість IT - це безперервність надання послуги, швидкість відновитися. Тобто знаходити ті хворі місця, за якими може бути ... які можуть бути під ударом і вміти їх швидко відновлювати. Тобто захист, але відновлення первинно. Тобто це дублювання сервісів, це дублювання там інфраструктури, це можливість перейти на запасні майданчики. Забезпечити 100% захист, на сьогоднішній момент, я думаю - ніхто не дасть. Тобто буде якийсь ... буде нова якась атака і буде ось удар, який не витримають.
Максим Зосим: Ви зачепили питання ... обговорювали майбутній розвиток. А за чим Ви бачите майбутнє розвиток? Ось в периметрі інформаційного ... Тобто які технології в інформаційних технологіях Ви вважаєте перспективними на найближчі 5-10 років і які будете застосовувати самі?
Гончаренко Андрій: Яповторю слова, взагалі-то, хорошої людини: зараз виграє той, чия кнопка буде на першій сторінці смартфона, на першому екрані - ось той виграє ринок. Я чув це від кількох, декількох людей, але почув це особисто від Черняка. Він виступав на IT-форумі в Запоріжжі. Дуже правильно, дуже точне зауваження. Зараз в ринку (я не говорю про рітейл, про виробництво), про те, що в масовому сегменті, в комунікаціях смартфони будуть вигравати будь-які гаджети. Я не здивуюся якщо ми відійдемо від комп'ютерів - вони стануть якийсь старовиною. Все вважати повинні великі машини, які десь там в хмарах - щоб їхні результати були на смартфоні, відправлятися одним пальцем. Всі комунікації з клієнтом (ну в Україні це ще не настільки багато, але йде розвиток) - будуть перенесені в якийсь мобільний гаджет. Ми раніше як ходили, у нас був плеєр, у нас був фотоапарат, у нас був радіоприймач. А зараз? - у тебе є телефон - у тебе є все. Ти можеш радіо послухати, ти можеш в інтернеті походити, ти можеш фотографуватися. Фотоапарат тягати за собою ніхто не хоче. І всі комунікації будуть перенесені. Всі технології повинні приходити в швидкість спілкування між різними цільовими групами. Тобто вендор повинен мати комунікації зі споживачем кінцевим. Той, хто зробить ось цей ланцюжок повністю на всіх рівнях, ті завоюють ринок. Тому, ми йдемо до швидкості. До швидкості донесення інформації, до швидкості управління інформацією, до швидкості аналізу інформації. Мета Big Data ... Бачив такий хороший пост: Big Data - це як секс у тінейджерів. ☺
Максим Зосим: Всі про нього говорять…
Гончаренко Андрій: Але ніхто не пробував..
Максим Зосим: Але ніхто не пробував..
Гончаренко Андрій: Насправді, ті хто навчитися розуміти свою інформацію, та, тобто Я не кажу ... не хотів би говорити загальними словами, так. Є Data Science. Сама Data Science, на мою думку, виникає з того що свою інформацію, свій потік інформації розкласти по поличках і виділити головні якісь ... то що не помітили, то що пропустили. Людина, яка зрозуміє це, в своєму бізнесі, в чужому бізнесі, він отримає швидкість зміни величезну. Це єдиний шлях. Ми будемо приходити до того, що йти від людського фактора. Не тому що ніхто не хоче платити людям зарплату. Ми будемо йти в технології. Хоча, хоча ... ми живемо ... Україна, так? Живемо в якихось однакових умовах все. Розуміємо ринок все, розуміємо ринок товарів і зарплат ... Я наводив приклад, як-то давно, мало що змінилося: як доставити великий обсяг інформації дешевше? - так дуже просто: вантажівка вінчестерів завантажив і повіз. Швидкість ... загальним обсяг на швидкість - буде колосальна. Але все одно ми в Україні прийдемо до того, що інформація, рівень, якість, аналіз - буде вирішувати все. Ми через, ну може не в цьому році, але в найближчі 5-ти років, ті компанії, які будуть орієнтуватися саме, на управління інформаційними потоками і ті, які зможуть на пів відсотка знизити рентабельність - вони будуть, скажімо так, в профіті. Решта, ті хто більше розраховують на людський фактор, на людську експертизу - будуть програвати.
Максим Зосим: Технології замінять людину?
Гончаренко Андрій: Колись, напевно, так. Але не впевнений, звичайно замінять такі твори як написав Товстий, Пушкін, Шевченко. У цей поки ... це така фантазія, скажімо так. Але процеси замінювати однозначно. Все те, що повинно бути автоматизовано - воно повинно бути автоматизовано або змінено. Процес, який вимагає людської участі він має на увазі якийсь чималий елемент помилок. Комп'ютер, якась система допустить їх менше. І вона може працювати постійно. Тому, так, на жаль, комп'ютерні системи, інформаційні системи будуть людей кудись висувати, на якийсь інший рівень. Хоча, я думаю, хоча не можуть мільярди людей залишитися без роботи. Так не буде. Швидше за все комп'ютери займуть свою нішу, люди займуть свою нішу - там, де не зможе працювати комп'ютер. У будь-якому випадку у людини є почуття, які поки комп'ютеру не підвладні. Емоції є, здогадки, є фантазії - комп'ютер поки не вміє. Так що говорити про те що людей витіснить - це рано. Але, а процеси, які постійні - так, буде заміна. У рітейлі показує це вже Amazon, АШАН. По-моєму, АШАН, якщо я не помиляюся, роблять маленькі торговельні точки, де людина обслуговується без касира. Він заходить, сканує якийсь свій індикатор, сканує ті ... продуктовий кошик, яку він взяв, на виході спокійно розплачується, так, то є - касир не потрібен. Те де будуть процеси - це може управлятися технікою.
Максим Зосим: На цій філософській ноті, друзі, є, про що подумати - подумайте. Всім до зустрічі! Андрій, спасибі за дуже цікаву відповідь.
Гончаренко Андрей: Дякую!
Матеріали підготовлені за участю команди компаніїTQM systems.
SaaS сервіси
Програми 1С:Підприємство
CRM
ERP
Node.JS, .NET
1С:Підприємство
API, IPasS
Разработка Web Apps
1С:Підприємство Автоматизація
Аудит IT проектів
Інтеграція 1С:Підприємство
Отримуйте наші інформаційні матеріали:
Працюємо на IT-ринку з 2008 року.
Наша місія - спростити управління даними.
Copyright © 2008-2024 TQMsystems. Всі права захищені. Privacy Policy | Terms of Service