Звільнення в BAS ERP, КУП, Бухгалтерія КОРП

Звільнення працівника інструкція користувача з розрахунку заробітної плати в BAS ERP, КУП, КОРП

Як оформити факт звільнення співробітника? провести розрахунок при звільненні, розрахувати вихідну допомогу, оформити відпустку з наступним звільненням. Опис всіх нюансів роботи з функціоналом прийому на роботу в програмах BAS ERP, КУП, Бухгалтерія КОРП.

• Документ звільнення
• Звільнення в останній день відпустки
• Вихідна допомога при звільненні
• Звільнення з ініціативи працівника
• Звільнення за згодою сторін

Підписуйтесь на наш Телеgram!

Новини, анонси, майстер-класи та ін. корисний контент для тих, кому важливо бути попереду та в курсі теми

Автор матеріалу:

Консультант з ведення обліку Заробітної плати і кадрів

в програмних продуктах BAS і 1С:Підприємство

Наталія Попова "TQM systems"

Ми підготували вам особливий подарунок: питання по зарплаті до нашого фахівця

Запитуйте будь-що про автоматизацію обліку заробітної плати та управління персоналом, про роботу з програмами BAS, побудову розрахунків і бізнес-процесів.

Ми підготуємо для вас матеріали та надамо розгорнуту відповідь, поділимося багатим досвідом.

ДОКУМЕНТ ЗВІЛЬНЕННЯ

Факт звільнення співробітника реєструється в програмі документом Звільнення. Де дата звільнення - це дата останнього дня роботи.

Цим документом реєструється як кадрова подія - звільнення, так і виконується остаточний розрахунок зі співробітником, який звільняється, тобто розраховується заробітна плата, компенсація невикористаної відпустки та вихідна допомога. На підставі цього документу формується відомість на виплату. Формувати окремий розрахунок заробітної плати, як ЗУП, вже не потрібно.

За посиланням створити - створюємо звільнення та обираємо співробітника. Програма автоматично підставляє дні невикористаної відпустки та розраховує її. Доступна можливість коригування середнього заробітку для цього розрахунку. Також з цього документу ми бачимо загальну суму нарахування та утримання до неї. З документу Звільнення є можливість одразу виплатити суму розрахункових співробітнику за посиланням Виплатити.

У шапці документа:

• у реквізиті «Місяць» вказується місяць, в якому буде зареєстрований остаточний розрахунок зі співробітником, який належить йому при звільненні (за замовчуванням поточний місяць);
• у реквізиті «Організація» за замовчуванням вказується організація, встановлена в налаштуваннях користувача. Якщо в інформаційній базі зареєстровано більше однієї організації, необхідно вибрати організацію, у якій значиться співробітник, що звільняється;
• у реквізиті «Дата» зазначається дата реєстрації документа в інформаційній базі. Дата документа використовується в друкованій формі наказу про звільнення (форма № П-4) і в якості реквізитів наказу в особовій картці за формою № П-2;
• реквізит «Номер» не є активним для користувача. Програма автоматично надасть номер документу після його запису. Номер документа також використовується при формуванні друкованої форми наказу про звільнення (форма № П-4) і в якості реквізитів наказу в особовій картці за формою № П-2;
• у реквізиті «Співробітник» вибирається співробітник, що звільняється.

На закладці «Умови звільнення»:

• у реквізиті «Дата звільнення » вказується дата звільнення співробітника;
• у реквізиті «Підстав звільнення» вибирається підстава звільнення з однойменного довідника. Цей довідник заповнюється відповідно до потреб обліку, при цьому є можливість підбору з вбудованого класифікатора підстав звільнення відповідно до КЗпП України.

У групі реквізитів «Компенсація основної відпустки» автоматично вказується ознака:

• необхідності нарахування співробітнику компенсації за невикористану основну відпустку (значення «Компенсувати невикористану відпустку»). При цьому у реквізиті «за» автоматично підраховується кількість днів невикористаної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію;
  
• необхідності утримання суми за «відгуляні», але не відпрацьовані дні щорічної основної відпустки (значення «Утримати за використану авансом відпустку»). При цьому у реквізиті «за» автоматично підраховується кількість невідпрацьованих днів раніше оплаченої відпустки;
• відсутності необхідності нарахування/утримання (значення «Не використовувати»);

ЗВІЛЬНЕННЯ В ОСТАННІЙ ДЕНЬ ВІДПУСТКИ

Трудове законодавство обмежує оформлення відпусток зі звільненням в останній день. Трудові стосунки можливо припинити в останній день відпустки, за дні якої роботодавець виплачує компенсацію при звільненні (ч. 1 статті 24 3акону про відпустки). Тобто це відпустки, на надання яких працівник не втрачає право в останній день роботи.

Згідно зі ст. 4 3акону про відпустки, до них відносяться:

01) щорічна відпустка;

01.1) основна відпустка;

01.2) додаткові відпустки;

02) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи .

Якщо працівник протягом часу знаходження в трудових стосунках не скористався своїм правом на відпустку, наприклад, творчу, то роботодавець не повинен виплачувати за неї грошову компенсацію. Для того, щоб не втратити ці дні відпочинку, доречніше скористатися ними (якщо є така можливість) в порядку, встановленому трудовим законодавством, і після цього вже подати заяву на звільнення.

Проводиться дане звільнення так само як звичайне звільнення. В залежності від того, чи повинне підприємство на день звільнення компенсувати співробітнику певну кількість днів чи навпаки має утримати виданні авансом дні відпустки обирається потрібне значення за посиланням - Компенсувати дні відпустки.

ВИХІДНА ДОПОМОГА ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ

Якщо трудовий договір з працівником розривається у зв'язку з тим, що відбулися зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, організації, або ж скороченням штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України), то власник або уповноважений ним орган повинні виплатити такому працівникові вихідну допомогу. У Статті 44 КЗпП України визначено, що працівникові у такому випадку при звільненні виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому, ніж середній місячний заробіток.

Вихідна допомога при звільненні є обов’язковою виплатою. Розмір виплати у прив’язаний до середньомісячного заробітку.

Вихідна допомога у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку виплачується у таких випадках:

• у разі якщо працівник відмовляється по закінченню трудової діяльності від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці ( п.6 ст.36 КЗпП України);
• при закінченні трудового договору , якщо сталися зміни в організації виробництва та праці, а саме ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України);
• якщо виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі як наслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, що перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП України);
• а також при поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України).

Вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат виплачується у наступних випадках:

• якщо працівник отримує призов або вступає на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ст. 119 КЗпП (п. 3 ст. 36 КЗпП України).

Вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:

• якщо власником або уповноважений ним орган порушує законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП України).

Вихідна допомога у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:

• якщо посадові особи припинили свої повноваження (п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України).

Середня заробітна плата працівника, якщо він працював на підприємстві

Якщо працівник працював на підприємстві, організації менше двох календарних місяців, його середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо ж працівник не працював протягом останніх двох календарних місяців , то середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Також якщо протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата розраховується виходячи з встановленого місячного окладу (ставки).

Той час, коли працівник не працював згідно чинного законодавства або по іншим поважним причинам і за ним не зберігається заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду. Періоди, які належать до цих періодів, це:

• праця у режимі неповного робочого тижня із незалежних від працівника причин (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
• оформлення простою не з вини працівника;
• надавалась відпустка без збереження заробітної плати працівнику відповідно до статей 25 і 26 Закону України "Про відпустки" тощо.

Алгоритм за яким нараховується вихідна допомога - це множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Формула розрахунку середньоденної заробітної плати визначається як ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані за період двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника, оподатковується податками на загальних підставах, а саме : податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

В програмі звільнення з вихідною допомогою проводиться на загальних умовах. Обирається підстава звільнення, яка нам потрібна в конкретному випадку. За посиланням вихідна допомога ми обираємо нарахування Вихідна допомога і проставляємо кількість днів допомоги до відшкодування

 .

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ПРАЦІВНИКА

У випадку якщо трудовий договір закінчується по ініціативі працівника цей факт регулюється ст. 38 та 39 КЗпП. А саме якщо трудовий договір укладений на невизначений строк, то працівник має право написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Працівник має виразити своє бажання розірвати трудові відносини виключно в письмовій заяві (інші докази про його бажання розірвати договір прийматися не будуть). І повідомити роботодавця про бажання звільнитися працівник повинен за два тижні. Зі своєї сторони роботодавець має розірвати трудовий договір у строк, запрошений працівником, якщо бажання звільнитися викликане поважними причинами та зумовлене неможливістю продовжувати роботу на цьому підприємстві. Такими причинами можуть бути: 

• переїзд на нове місце проживання; 
• переведення одного з подружжя на роботу до іншої місцевості; 
• вступ до навчального закладу; 
• неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; 
• догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або за дитиною-інвалідом; 
• догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом першої групи; 
• вихід на пенсію; тощо. 

Це не весь перелік, можуть бути й інші поважні причини. У випадку, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного договору , тоді працівник має право на розірвання трудового договору у визначений ним строк. При звільненні за власним бажанням внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору, працівнику повинна виплачуватися вихідна допомога. Розмір вихідної допомоги визначається колдоговором, але у будь-якому випадку не може бути менше тримісячного середнього заробітку працівника (ст. 44 КЗпП).або трудового договору (наприклад, несвоєчасно виплачує зарплату, не надає відпустку тощо).

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН

Пунктом 1 ст. 36 КЗпП передбачено припинення трудового договору за угодою сторін. Звільнення за цією статтею є особливим тим, що сторони трудового договору розривають його добровільно, взаємно домовившись між собою. А саме розірвати трудові відносини у цьому випадку можна в будь-який час після того, як досягнута згода між роботодавцем і працівником. Розірвання трудового договору може ініціювати як працівник, так і роботодавець. За цією статтею може бути припинений як строковий трудовий договір (достроково), так і трудовий договір, укладений на невизначений строк. У даному випадку - ні працівник, ні роботодавець не мають попереджати про звільнення заздалегідь – за два тижні або за два місяці. Сторони визначають самостійно день звільнення (тобто останній робочий день), взаємно домовившись. Допомога по безробіттю працівнику у разі звільнення за угодою сторін виплачується починаючи з 8-го календарного дня з моменту реєстрації в державній службі зайнятості, коли як при звільненні за власним бажанням, виплата здійснюється тільки з 91-го дня (ст. 23 Закону від 02.03.00 р. № 1533-III). Звільнення за угодою сторін є альтернативою звільнення працівників за скороченням штату або чисельності. Але такому варіанту звільнення віддають перевагу не всі працівники, тому що при звільнення по п. 1 ст. 36 КЗпП вихідна допомога не виплачується (якщо інше не передбачено колективним або трудовим договором).

Наші контакти

Автор матеріалу:

Консультант з ведення обліку Заробітної плати та Кадрів

в програмних продуктах BAS та 1С:Підприємство

Наталія Попова, "TQM systems"

Більше: Інструкції BAS ERP у нашому блозі

*Копіювання матеріалу можливе тільки з посиланням на джерело і зазначенням автора матеріалу. Вдячні за повагу до  прав інтелектуальної власності TQM systems

• 
• Контент-маркетолог TQM systems Nataliya Raevskaya
• 10/16/2021 11:02:50 PM
• 1C ERP, Інструкції, bas erp, BAS Комплексне управління підприємством