Калькуляція витрат на виробництво продукції: приклад і методика калькулювання витрат в УВП на підприємствах з видобутку корисних копалин.

Для сучасної гірничодобувної галузі поряд з вирішенням окремих завдань автоматизації управління технологічними процесами все більшу актуальність набувають питання автоматизації управління всією фінансово-господарською та виробничою діяльністю, включаючи оперативний управлінський і регламентований облік.

Ви вже працюєте з УВП, та її складно підтримувати? Шукаєте програмістів чи потребуєте змін?

Ми пропонуємо унікальну можливість - 10 годин наших послуг супроводу.

Цей час допоможе вам вирішити нагальні питання та оцінити комфорт роботи з нами, зважити цінність і потребу у послугах підтримки.

► Наші сертифіковані консультанти нададуть вам знання і досвід здійснених впроваджень.

Великі добре структуровані видобувні холдинги, як правило, прагнуть поєднати вирішення завдань управління фінансово-господарською та виробничою діяльністю в рамках застосування єдиної корпоративної інформаційної системи управління (КІСУ) виробничим підприємством. Таким рішенням може бути «Управління виробничим підприємством», реалізують необхідні стандарти управління APS, SFC,TPS, FCRP, RCCP, MRP, MPS, SOP, PM, FRP, SCM, CRM, ITS, WMS, SRS, DRP, HCM, HRM та ін

Автор матеріалу:

Валерій Лі,

головний архітектор інформаційних систем, кандидат технічних наук, доцент

---

Впровадження УВП в гірничодобувній галузі. Методика рішення завдання по збору, розподілу і калькулювання витрат з урахуванням додаткової аналітики по обладнанню.

Спроби використання «чистого» типового функціоналу УВП в гірничодобувній галузі показали необхідність його адаптації до особливостей галузі. Так, основна аналітика витрат «Гірниче обладнання» не входить в список типових аналітичних розрізів УПП, що не дозволяє застосовувати універсальні механізми розподілу для відображення витрат допоміжних і обслуговуючих виробництв, а також непрямих витрат на кожну одиницю гірничого обладнання.

В розрізі кожної одиниці гірничого обладнання можна зібрати лише прямі виробничі витрати. У деяких випадках це виявляється достатнім. Але для складних гірських виробництв, що включають в свій склад, наприклад, заводи з ремонту та обслуговування гірничо-транспортного устаткування, облік витрат у розрізі кожної одиниці гірничої техніки виявляється неможливим, оскільки зазначена аналітика доступна лише для безпосередніх технологічних процесів підготовки запасів, видобутку та збагачення корисних копалин (ПІ).

---

Методичні особливості обліку витрат

При управлінні процесами відкритих гірничих робіт виникають труднощі з відображенням і однозначним розподілом витрат по основним технологічним операціям розкриву і видобутку корисних копалин.

Для ряду гірничодобувних галузей існують діючі до теперішнього часу вимоги з обліку та калькулювання витрат, обліку та списання підготовлених запасів.

Однак глибоке вивчення проблеми показало, що виникаючі питання обліку, аналізу і калькулювання витрат в гірничому виробництві можна успішно вирішувати й на «чисто» типовому функціоналі УВП без необхідності досить значної зміни його конфігурації. І при цьому, без проблем підтримки зміненої конфігурації в процесі експлуатації. Для цього знадобилася лише початкова методична опрацювання питання, і не зовсім традиційний погляд на характер технологічних процесів гірничого виробництва. Саме такий підхід реалізований при розробці методичної моделі, запропонованої для побудови КІСУ на гірничодобувних підприємствах ВАТ "російське вугілля", про яку ми розповімо нижче.

Прийнято вважати, що на підприємствах, що виробляють однорідну продукцію і не мають незавершеного виробництва, напівфабрикатів і, як правило, запасів готової продукції використовується методична схема попроцесного обліку витрат. При цьому виробничі витрати за звітний період складають собівартість всієї випущеної продукції (робіт, послуг). Даний метод широко застосовується на виробництвах з простим технологічним циклом, в тому числі і гірничодобувних.

Для цілей аналізу та планування собівартості використовується метод простої одноступінчастої калькуляції. Якщо на гірничих підприємствах виробляється кілька видів кінцевої (товарної) продукції та, при відсутності напівфабрикатів власного виробництва все-таки є деяка кількість не проданої покупцю готової продукції, то в цьому випадку застосовується метод простий двоступеневої (ступеневої) калькуляції.

Практичне використання даного методу передбачає наявність у підприємства найпростішої системи обліку витрат по місцях їх виникнення. Це дозволяє виділити витрати виробничої сфери, комерційні та управлінські витрати.

---

Нетрадиційний підхід до калькулювання витрат

Однак, незважаючи на таку переважну методичну схему обліку і калькулювання витрат у гірничому виробництві, була розглянута і використана інша, нетрадиційна для гірничої промисловості попередня схема. Вона використовується в основному галузями промисловості з серійним і потоковим виробництвом, коли випускаються вироби (напівфабрикати) проходять в певній послідовності через всі етапи виробництва. Виробничий процес характеризується наявністю окремих стадій технологічного циклу з самостійною технологією та організацією виробництва.

У цих випадках об'єктом калькулювання стає продукт кожного закінченого переділу, включаючи і такі переділи, в яких одночасно отримують декілька продуктів.

Сутність попередельного методу полягає в тому, що прямі витрати відбивають у поточному обліку не за видами продукції, а по переділах (стадіях) виробництва, навіть якщо в одному переділі можна отримати продукцію різних видів. Об'єктом обліку витрат зазвичай є переділ. Переділ — це частина технологічного процесу (сукупність технологічних операцій), що закінчується отриманням готового напівфабрикату, який може бути відправлений у наступний переділ або на бік.

В результаті послідовного проходження вихідного матеріалу через всі переділи отримують готову продукцію, тобто на виході з останнього переділу є не напівфабрикат, а закінчений продукт.

Виходячи з цього принципу, спроектована схема технологічних процесів «від зворотного». Тобто, закінченим продуктом, готовим до реалізації, вважається для вугільного виробництва рядове вугілля, хоча останній може бути продуктом не останнього технологічного переділу. Наприклад, рядове вугілля, в свою чергу. може піддаватися операціям розсортування, дроблення і збагачення з виходом товарної продукції різних марок. Але рядове вугілля вже може бути відвантажений споживачеві, причому безпосередньо з виробничої ділянки, минаючи склад зберігання. Якщо рядове вугілля транспортується на склад, то в собівартості цього вугілля повинні бути включені транспортні витрати. Тому рядове вугілля, згідно номенклатурної схеми передільного виробництва, можна умовно уявити як продукцію, складовими якої виступають вугілля, безпосередньо видобуте з очисного забою, і вугілля, у вартість якого включаються транспортні витрати.

Зворотна схема розгортання технологічних процесів дозволяє не тільки чітко розділити рівні формування витрат (переділи), але і забезпечує принцип ієрархічного додавання витрат. Так з схеми технологічних процесів, реалізованих в УПП, видно, що передостанній технологічний переділ «Очисні роботи», по суті, має в якості вхідного потоку затрат вартість підготовлених запасів, де акумульовані витрати попередніх технологічних переділів (мал.1).

Мал.1 Схема технологічних переділів відкритих гірничих робіт

Зі схеми видно, що деякі технологічні процеси та операції можуть повторюватися на переділах різних рівнів. Наприклад, буро-вибухові роботи (БВР). Витрати на їх проведення розподіляються на кінцеву продукцію (рядове вугілля) з технологічного переділу очисних робіт і технологічного переділу гірничо-підготовчих робіт (розкрив).

У структурі витрат розкриву відображаються витрати гірничо-підготовчих робіт, які також умовно можна розділити на процеси розкриву у внутрішній відвал, переэкскавацию розкриву, транспортування розкриву у зовнішній відвал та інші гірничо-підготовчі роботи. Якщо початку розкривних робіт передують БВР, то в інформаційній системі фіксується проміжний продукт, що отримав назву "підірвана гірська маса".

Для вартісної оцінки підготовлених запасів, аналізу їх руху та подальшої калькуляції вартості однієї тонни підготовлених запасів використовується схема обліку запасів на віртуальному складі гірничодобувного підприємства (мал.2). Тоді в рамках типового функціоналу рішення можлива реалізація всіх нормативних галузевих вимог з обліку та калькулювання витрат гірничого підприємства, згідно з інструкцією Мінпаливенерго.

Мал.2 Кількісно-вартісна оцінка підготовлених запасів

---

Оперативний виробничий облік

Використання типового функціоналу УВП дозволило вирішити і проблему організації оперативного диспетчерського управління в розрізі кожної одиниці гірничо-транспортної техніки. Для аналітики гірничого обладнання використовується довідник «Номенклатурні групи». Враховуючи наскрізний характер даної аналітики, можна виробляти різноманітні процедури розподілу витрат на об'єкти гірничого обладнання, в тому числі і витрат допоміжних і обслуговуючих виробництв, і різноманітних непрямих витрат.

За допомогою типового функціоналу УВП успішно реалізуються процедури планування виробництва, починаючи з перспективних планів розвитку гірничих робіт, закінчуючи оперативними позмінними планами робіт на кожній виробничій ділянці і кожній одиниці гірничого обладнання. Для відображення операцій оперативного планування і диспетчерського управління гірничими роботами використовується документ «Завдання на виробництво», який крім функцій оперативного планування виконує надзвичайно важливі функції оперативного обліку виробництва.

Оперативне завдання на виробництво може бути створено в автоматичному режимі за даними посменного планування. Для цих цілей можна натиснути на кнопку «Заповнити», попередньо вибравши підрозділ і зміну в «шапці» документа.

Якщо позмінне планування не використовується, то дані табличній частині необхідно вводити вручну з кожної виконуваної технологічної операції із зазначенням дати і часу початку, дати і часу закінчення робочого центру (гірничого обладнання), зміни, специфікації, номенклатури випуску та кількості кінцевої продукції. В одному документі виробничого завдання для однієї одиниці гірничої техніки можуть бути вказані різні технологічні операції, що виконуються робочим центром протягом однієї зміни.

Якщо у підрозділі допоміжного або обслуговуючого виробництва, наприклад, ремонтно-механічному виробництві, потрібно виробляти відображення послуг з технічного обслуговування і ремонту гірничо-транспортної техніки в розрізі кожної одиниці техніки, то для отримання потрібного результату необхідно також використовувати документ «Номенклатурні групи» із зазначенням відповідного виду технологічної операції ремонту або технічного обслуговування робочого центру.

---

Результати налаштування методичної моделі

В результаті використаного методичного підходу вдалося вирішити проблеми обліку і калькулювання витрат гірничого виробництва без необхідності коригування типового функціоналу УВП. У таблиці 1 наведена підсумкова схема калькулювання витрат вугледобувного підприємства за витратами першого переділу (розкривні роботи), другого переділу (очисні роботи) і третього переділу (сортування і збагачення вугілля).

Мал.3. Калькулювання собівартості за різними переділами

Представлені схеми обліку і калькулювання витрат з використанням типового рішення УВП демонструють його досить універсальний характер.

На думку фахівців компанії-замовника, представлена «розробка методичних положень з обліку, аналізу і калькулювання собівартості видобутку і збагачення вугілля на базі програмного продукту «УВП Управління виробничим підприємством», виконана ЗАТ «КР Інфо-Сьют» для вугледобувних підприємств компанії «Російський вугілля», і запропонований методичний підхід дозволяють вирішити поставлені завдання і відображають схему калькулювання витрат вуглевидобувного підприємства за витратами кожного переділу (процесу). Крім того, запропонована методика враховує нормативні галузеві вимоги з обліку та калькулювання витрат гірничого підприємства». Вона прийнята і схвалена замовником.

Джерело: Облік і калькулювання витрат гірничого виробництва

*Копіювання матеріалу можливо тільки з посиланням на джерело та із зазначенням автора матеріалу. Дякуємо за повагу інтелектуальних прав власності. TQM systems

• 
• Контент-маркетолог TQM systems Nataliya Raevskaya
• 1/6/2021 10:23:47 PM
• УПП, Кейси